Пані Зваба

Що робити, коли з верхньої полиці видно все, а ти маєш удавати, що спиш? У Рівному до Ніни підсіла пара. І тієї ночі Ніна так і не зрозуміла, ким була — свідком чи вже учасницею. Читати→

Літо, повний вагон, відчинені двері задля протягу. У першому купе жінка років сорока годує вечерею незнайомого студента — по-материнськи, доки одна фраза не змінює все. Галя чує це зі свого купе. І знає наперед, чим скінчиться ніч до Подільська. Читати→

Він виходить у Рівному, вона їде далі. Через два рейси вони знову опиняються в одному купе — самі, вночі, назустріч одне одному. Провідниця Галя за всі роки такого збігу не пригадує. Читати→

Близько четвертої у двері службовки постукали. За Жмеринкою вагон давно стих, ходити перестали — а тут двічі, твердо. Галя не озвалась, дописувала рядок у журналі. Постукали ще, тихіше. Чекав. Більше ніхто у потязі не чекав під її дверима. Свої заходили як до себе. Він стукав і стояв, поки не пустять, — на її території те,… Читати→